Церцис: легенда і реальність

 


На території комунального закладу освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради росте дивовижне дерево. В будь яку пору року ця рослина привертає увагу. Взимку рослина вирізняється оригінальним стовбуром з викривленими гілками, влітку тішить світло-зеленою пишною кроною з оригінальною формою листя, восени гілля обвивається гірляндами видовжених плодів, а навесні ви обов’язково зупинитесь помилуватися шатром із ніжних бузкового кольору квітів. Це церцис європейський.

 

 

  

 

Плодоношення та плоди церсиса


Церцис використовується в озелененні вже більше трьох сторічь. Як культура в Європі існує з 1813 року. Наукова назва роду походить від грецького слова “cercis” – “ткацький човен”, адже за формою його плоди нагадують це просте пристосування в ткацькій справі.


Вперше церцис привезли до Франції і назвали його "дерево із Іудеї" (деякі види дерева походять зі Східного Середземномор’я).


Існує легенда, що саме на цій рослині повісився біблійний персонаж Іуда, після чого білі квіти дерева набули рожевого забарвлення. Окрім того, цвітіння дерев частіше за все відбувається після пасхальних свят. В українській мові існує інша назва рослини – “багряник” через злегка червоне та багряне забарвлення молодих листочків та бобів.


З кожним роком популярність рослини зростає. Захоплення викликає надзвичайно рясне цвітіння. Багаточисленні лілові квіти щільно вкривають не тільки молоді паростки, але й з’являються на скелетних гілках і навіть стовбурі. Таке явище називають “кауліфлорія” і зустрічається воно достатньо рідко в рослинному світі. Церцис має ще одну особливість. Квітування наступає до повного розкриття листя.


Рід церцис (cercis) відноситься до родини Цезальпінієві і нараховує всього сім видів листкових невеликих дерев або чагарників, поширених в субтропічних і помірних поясах Північної півкулі. В Україні більше всього поширені церцис європейський та церцис канадський, а також їх форми і сорти. Церцис європейський добре росте в Криму і західних областях – Прикарпатті та Закарпатті. В інших регіонах України він може підмерзати, а під час екстремальних зим вимерзати повністю.


Ареал природного розповсюдження церцису європейського охоплює Закарпаття, Східне Середземномор’я, Малу Азію, Сирію, Ліван, Північний Іран. Церсис також поширений вздовж узбережжя Чорного моря, легко пристосовується і адаптується, часто змінюючи життєву форму на кущоподібну.


В нашому закладі це дерево приваблює юннатів та екскурсантів своєю декоративністю. Надзвичайно гарно виглядає вкрита рожево-бузковими квітами рослина.

 

   


Церцис не займає багато місце, дерево стало яскравою прикрасою нашої території та об’єктом фенологічних спостережень. В співвідношенні з іншими рослинами церсис створює чудовий пейзаж, який тішить очі протягом всього року.


Підготувала:
керівник гуртка “Дендрологія з
основами озеленення”
Кривуля Ірина Григорівна