У кого дзьоб кращий?

 

На це запитання важко відповісти однозначно. Одним до вподоби горбатий дзьоб фламінго, піднятий тонкою шиєю майже на метрову висоту. Іншим здається, що він надає пташині пихатого вигляду, і вони віддають перевагу гострому «носику» шилодзьобки. Одне слово, з цього приводу можна було б сперечатися, але чи варто?

 

 

Фото 1. Шишкар – споживач насіння хвойних

 

 

Фото 2. Дзьоб сірої чаплі нагадує гарпун


Дзьоб для птаха – не прикраса, у кожного виду птахів він сформувався під впливом того чи іншого способу живлення. Потворний дзьоб шишкарів пристосований видобувати насіння із шишок хвойних рослин, дзьоб папуги – своєрідні «кусачки» для подрібнення насіння. Так само й дзьоб горобця. Дзьоб-гарпун ми зустрічаємо у чапель. Він такий довгий і сильний, що ним легко втримати слизьку рибу. Найтонший і найслабший дзьоб у дрібних куликів. Але навіщо їм масивний? Їжа в них м’яка: черв’яки, личинки, комахи. Зате він дуже чутливий: ці птахи знаходять комах під товстим шаром мулу.

 

   


Зовсім інші дзьоби у дятлів, сойок і кедрівок. Вони тверді й сильні. А як же інакше? Ці птахи використовують їх як долото.

 


Фламінго, дзьоб якого викликає стільки суперечок, живиться організмами, які живуть у мулі. Крізь торочки дзьоба він проціджує воду і суспензію назовні, а дрібних тварин і рослини ковтає.

 

 

Фото 7. Хижий сокіл


Дзьоби всіх хижих птахів компактні й зігнуті донизу, а у сокола, крім того, дзьоб оснащений «стратегічною зброєю» – зубцем, яким він ламає своїм жертвам шийні хребці.

 


У кулика-сороки дзьоб довгий, стиснутий з боків. Ним зручно добувати з черепашок молюсків, якими живляться ці птахи.


Як бачите, форма дзьоба кожного з птахів точно відповідає своєму призначенню. Насіння, коріння, бульби, бадилля, листя, плоди, нектар, пилок, бруньки, сік рослин, різний тваринний корм споживають птахи, ї кожен з видів робить це по-своєму. Головну роль тут відіграє дзьоб.


Матеріали підготувала:

Мізін Валерія Вікторівна, 
керівник гуртка «Юні зоологи»

КЗО „ДОЕНЦДУМ”