Іхтіологічний комплекс Дніпропетровської області

 

Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних.

Неабиякий інтерес по дослідженню та моніторингу мають створені людиною так звані модифіковані екосистеми, які утворюються в результаті масштабної перебудови історично утворених природних ландшафтів. В XX столітті у зв'язку з інтенсивним гідробудівництвом такими системами стали численні водосховища, які виникли внаслідок зарегулювання стоку великих рік. Найбільший науковий інтерес викликають перші штучні водосховища, на яких до їх створення почали проводитись перші іхтіологічні та рибогосподарські дослідження, а в подальшому досліджувалися процеси трансформації історично утворених природних ландшафтів.

Впродовж декількох десятиліть існування дніпровського каскада водосховищ іхтіокомплекси піддавались інтенсивним процесам перетворення. Після зарегулювання р. Дніпро з новостворених штучних водоймищ зникли прохідні та напівпрохідні види, деякі реофіли.

Успішне проведення індукціонних робіт на ряду водосховищ збагатило іхтіофауну такими видами-заселенцями як товстолобик амурський (білий), строкатий товстолобик, білий амур, рибець звичайний. Впродовж років водосховища дніпровського каскада були заселені й саморозселенцями (аутакліматизантами) – тюлькой черноморсько-азовськой, оселедцем черноморсько-азовським, колючкой триголковой, судаком бершом, атериной чорноморськой, чабачком амурським, бичком мартовиком та іншими видами. Багато видів риб успішно акліматизувались и натуралізувались в умовах водосховища, кількісний розвиток отримали представники лімнофільного комплексу, більшість з яких відноситься до категорії промислових (плітка, щука, сом, в’язь, окунь). В результаті акліматизації до нових умов спостерігались зміни в біології та екології багатьох аборигенних риб, а також видів-вселенців та самовселенців.

Гідробіота надзвичайно чутливо реагує на зміну гідрологічних, гідрохімічних та інших параметрів існування. Стан рибного населення Дніпра піддається впливу різноманітних чинників антропогенного походження, тому наукові дослідження механізмів і спрямованості перебудови екосистем водосховищ, зміни складу зооценозів (особливо іхтіоценозів) у XX–XXI століттях стають нагальною проблемою. Дніпровське водосховище є водоймою багатоцільового використання для промислових, сільськогосподарських, рибогосподарських, рекреаційних та інших потреб. Розташування його в межах великих промислово-індустріальних агломерацій зумовило надзвичайно високу ступінь антропогенного навантаження на водну екосистему, що впливає і на видовий склад іхтіофауни даного водосховища.


Самохіна К.Ю.,
керівник гуртка “Юні зоологи”
комунального закладу освіти
„Обласний еколого-натуралістичний
центр дітей та учнівської молоді”