Хто найголовніший?

 

Ось засперечалися якось частини рослини: хто з них найголовніший?

К о р і н ь. Я тут найголовніший! Я укріплюю рослину в ґрунті, я напуваю її водою і годую мінеральними солями. Та що рослини — я і людей, і тварин годую! Та ще й лікую іноді. Буває, майстри з мене таку красу роблять, що і на міжнародні виставки потрапляю! Тільки те, що я першим із насіння з’являюся, говорить про мою важливість!

Лист (заперечує). Подумаєш! Ти, корене, живеш у темряві, та ще й за мій рахунок. Це я готую рослині поживні речовини, уміло використовуючи сонячну енергію. Це я підказую людям, коли рослину треба полити, підгодувати, укрити. Можу я годувати, лікувати і тварин, і людей. Та й дихається поряд зі мною легко. а тебе, корене, я можу виростити і так.

С т е б л о (Обурюється). Ой, які ж ви важливі! а що б ви без мене робили? Ні корінню без мене не жити, ні листю. Це ж мої тоненькі трубочки-волокна пересилають поживні речовини і воду по усій рослині. Одні волокна живлення кореню передають, а інші — листу. З ранньої весни до самої зими працюю, не покладаючи рук. Трохи перепочину взимку, а з настанням тепла знов беруся до роботи. Піднімаю вгору гілля з листям та розташовую так, щоб усі сонечко побачили.

К в і т к а (Здивовано). Які ви наївні, сперечаєтеся, хто з вас найголовніший... Усе, що ви робите,— це все для мене! Не буде мене,— не буде й насіння, а не буде насіння — не буде й рослини! Усе, що ви здобули з ґрунту, повітря, води, світла,— все це піклування про мене. Буде квітка — буде насіння, а отже, буде рослина.

Н а с і н н я. Ваші сперечання пусті. Я — найголовніше! Усе, що ви взяли з ґрунту, повітря, води,— все це для мене, щоб я дозріло, дало життя новій рослині. Із мене розвинеться і корінь, і стебло, і листя, і квіти, і плоди, і нове насіння! Ось така суперечка. Так хто ж найголовніший?